Електронний військовий облік: чим це може обернутися для ЗСУ

Тема цифровізації процесу військового обліку і усього, що з ним пов’язано, набула нових, уже конкретніших обрисів. Так, 18 вересня у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №10062, присвячений саме удосконаленню порядку обробки та використання відповідних даних. Про електронний реєстр, його плюси і мінуси — у сьогоднішньому матеріалі.

Депутатська єдність

Авторами законопроєкту "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану" є близько сотні народних депутатів.

Тут є як представники партії влади, "Слуги народу", зокрема, формальна лідерка політсили Олена Шуляк та очільник парламентської фракції Давид Арахамія, так і опозиціонери. Особливо активною є партія "Європейська Солідарність" (серед співавторів — співголови фракції Ірина Геращенко та Артур Герасимов, а також лідер партії Петро Порошенко), але є в списку і очільниця "Батьківщини" Юлія Тимошенко, і голова депутатської групи "За майбутнє" Тарас Батенко, і навіть представник екс-ОПЗЖ (нині це група "Платформа за життя та мир") Юрій Павленко.

Тож можна сказати, що цей законопроєкт об’єднав різні, часто — кардинально різні політичні сили, представлені у нинішньому парламенті. Чим же він важливий, цей законодавчий акт?

УБД і не тільки

Перш за все автори законопроєкту, пояснюючи свою ініціативу, наголосили на тому, що в Україні є проблема із механізмом надання військовослужбовцям статусу учасника бойових дій. Саме цим депутати і обґрунтовують необхідність прийняття їхнього законопроєкту. (Який, цілком очевидно, буде прийнятий, зважаючи на таку одностайність різних фракцій та груп.)

Втім, мова у законопроєкті йде не тільки про тих, хто уже мобілізований на війну чи добровільно туди відправився. Чи не найголовнішим для українського суспільства є аспект, який стосується реєстру військовозобов’язаних, які в перспективі можуть стати мобілізованими — тобто саме ті, історії яких переповнюють вітчизняні інформаційні ресурси.

До речі, завдяки цьому законопроєкту українське суспільство отримало які-не-які цифри, що стосуються мобілізації під час повномасштабної війни. Так, у пояснювальній записці відзначається, що тільки до Збройних сил України з 24 лютого 2022 року було мобілізовано 700 тисяч осіб. Крім того, частина мобілізованих відправилася до інших силових структур:

• Нацполіція — 100 тисяч;
• Національна гвардія — 90 тисяч;
• Держприкордонслужба — 60 тисяч.

Таким чином, тільки мобілізованих у складі Сил оборони України — майже мільйон. Це не рахуючи кадрової армії, яка була до вторгнення, та добровольців, які поповнили лави захисників за власною ініціативою. І, звісно ж, усі ці люди мають отримати відповідні статуси, про що і йдеться у поясненні від народних депутатів.

Крім того, війна триває — і є цілком логічним, що мобілізація в Україні продовжуватиметься. Аби оптимізувати цей процес, пришвидшити його і цивілізувати — і потрібен електронний реєстр військового обліку. Але чи є у цьому якісь мінуси, підводні камені?

Фактор хакерів

Військові експерти зазвичай дещо скептично ставляться до ідеї цифровізувати процес військового обліку. Причини цього скептицизму є різні — від невіри у можливості державних структур ефективно організувати цей процес до серйозніших проблем.

Так, співголова громадської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгирьов у нещодавньому коментарі для Новини.LIVE зауважив один принциповий момент, який може зашкодити Україні у процесі створення і використання електронного реєстру військового обліку.

Коментар юриста про електронний реєстр військовозобов'язаних

Снєгирьов зазначив, що російсько-українська війна триває не тільки на фронті, в повітрі чи у акваторії Чорного моря, а і у кіберпросторі. Російський ворог — усі ці численні хакери, які або працюють на ФСБ, або прямо є співробітниками цієї спецслужби — є дуже серйозним і демонструє успіхи на комп’ютерному фронті. Експерт нагадав, що росіяни зламували навіть серйозно захищені американські ресурси – одні із найпотужніших у світі з точки зору кібербезпеки.

У випадку з Україною, на жаль, російські хакери матимуть більше шансів для успіху. А, отримавши у свої руки бази даних українських військовозобов’язаних і особливо учасників бойових дій, військовослужбовців ЗСУ та інших структур Сил оборони України, вони, цілком очевидно, використають цю інформацію для своїх злочинних цілей.

Тож електронний реєстр військовозобов’язаних та учасників бойових дій — за усієї необхідності появи цієї структури — має бути впроваджений із серйозними пересторогами у безпековій царині, аби не наразити українських захисників на реальну небезпеку з боку російських спецслужб.