Конфлікт Венесуели і Гаяни. Чому світ скотився в епоху воєн

У світі незабаром може розгорітися новий військовий конфлікт, цього разу — у Південній Америці, між Венесуелою та Гаяною. Що є першопричиною цієї можливої війни, і яким боком у латиноамериканській історії Росія — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Війна у Південній Америці: причини

Після повномасштабної російсько-української війни в Європі та нападу терористичної організації ХАМАС на Ізраїль на Близькому Сході у світі може розпочатися ще один військовий конфлікт. Цього разу — у Південній Америці, між Венесуелою і Гаяною. Де ж коріння цього конфлікту?

Треба визнати, що ще у позаминулому столітті — настільки це довгий конфлікт. На початку ХІХ століття Венесуела уже хотіла відібрати собі нинішню територію Західної Гаяни (понад 50% території). Тоді ця країна була колонією Великої Британії і називалася "Британська Гвіана". Взагалі, цей регіон, Гвіана, входить до складу п’яти країн — і у Венесуели, на кордоні із Гаяною, є провінція під назвою Венесуельська Гаяна. Але першопричиною територіальних претензій була цілком практична річ — корисні копалини, якими багата західна частина колишньої Британської Гвіани, а нині Кооперативної Республіки Гаяна.

1899 року міжнародний арбітражний суд залишив спірну територію за британцями, але 1962-го, за чотири роки до проголошення незалежності майбутньої Гаяни, влада Венесуели заявила, що не буде виконувати рішення того арбітражу.

Відтоді відносини двох держав так чи інакше крутилися навколо Західної Гаяни. Венесуела то заявляла, що не буде претендувати на цю територію, то заарештовувала геологорозвідувальне судно Гаяни у спірних територіальних водах.

Нинішній конфлікт пов’язаний із тим, що на заході Гаяни знайшли чималенькі поклади нафти. Через це влада Венесуели ініціювала референдум, на якому 95% мешканців країни проголосували за можливість анексії Західної Гаяни, території під назвою Ессекібо. Тепер справа за парламентом, який має підтримати указ тамтешнього диктатора Ніколаса Мадуро про приєднання "своєї" території військовим шляхом.

Російський слід у гаянській історії

Черговий військовий конфлікт у світі можна було б назвати проксі-війною Російської Федерації, яка так чи інакше зацікавлена у створенні нових гарячих точок на політичній мапі світу. Але військовий експерт, полковник ЗСУ Петро Черник упевнений, що ситуація не настільки проста і примітивна.

На його думку, Мадуро мав на цю тему розмову з Путіним, і, безперечно, Кремлю така ідея сподобалася. Але говорити, що Росія спровокувала Венесуелу до анексії частини сусідньої держави (як вона сама зробила з українськими регіонами), не зовсім коректно. Хоча дії Росії так чи інакше вплинули на позицію венесуельської влади.

За словами Черника, головним фактором тут є зруйнування системи міжнародних відносин. А руйнування це почалося з анексії Російською Федерацією українського Криму. Після цього, а особливо після повномасштабної агресії Росії проти України, усі дипломатичні механізми для вирішення міждержавних конфліктів та претензій моментально перестали працювати.

Тож відтепер, наголосив полковник ЗСУ, усі подібні конфлікти, особливо ті, в яких задіяні авторитарні та тоталітарні країни, будуть вирішуватися саме так — військовим шляхом. Та чи ж є можливість зупинити цю хвилю геополітичного насильства?

США і Китай проти Росії

Полковник Петро Черник упевнений — така можливість є. Для цього потрібно створити нову, сучасну архітектуру міжнародних відносин, таку, яка відповідає всім сучасним викликам, на відміну від застарілої Ялтинсько-Потсдамської системи, якою керувався світ після Другої світової війни.

Створити цю новітню систему можуть лише дві країни, два головні геополітичні гравці — Сполучені Штати Америки та Китай. І нещодавня зустріч лідерів цих країн — Джо Байдена та Сі Цзіньпіна — продемонструвала бажання обох сторін знайти порозуміння в цьому питанні. Але це неможливо, поки залишається відкритим питання Росії, яка, за великим рахунком, не контролюється ні Китаєм, ні тим паче США.

А у питанні Росії головною є тема навіть не стільки відсутності якогось "новітнього Горбачова", ліберала, який би зміг повернути зовнішньополітичне русло РФ у напрямку нової перебудови і розрядки, бо вся кремлівська еліта та навіть відомий опозиціонер-ув’язнений Олексій Навальний — це адепти агресивно-імперської сутності Росії. Головною є тема ядерної зброї.

Петро Черник нагадав, як бійці ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина під час їхнього одноденного бунту зайшли на територію складів із боєприпасами з ядерними зарядами. Причому йшлося навіть не про стратегічну зброю, ракети з ядерними боєголовками, а звичайні 152-міліметрові снаряди з ядерною складовою. Таких снарядів, наголосив полковник ЗСУ, у Росії понад 6 тисяч штук. І під час дезінтеграційних процесів у Росії, які неодмінно розпочнуться після перемоги України у нинішній війні, ці боєприпаси цілком реально можуть потрапити у "не ті" руки, скажімо до світових терористичних організацій. Що буде далі — нескладно спрогнозувати.

Тож, підсумував Черник, ключ до вирішення як гаянської, так і до всіх інших геополітичних проблем, лежить в Росії. А сама Росія фактично тримає увесь світ у ядерних заручниках, оскільки при Путіну вона все-таки демонструє певну стабільність, а розпад РФ після поразки у війні з Україною може обернутися дуже серйозними проблемами. І як вирішити російську проблему, щоб зняти загальносвітову напругу і створити новий, прогнозованіший і цивілізовані ший світ, поки що ніхто не знає.