Передноворічна атака на Україну — що хотів показати Путін

Зранку 29 грудня Україна пережила наймасовішу ракетну атаку за останні місяці. Чому росіяни вдалися до такого потужного удару аж під Новий рік і чого хотіли досягти — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Деталі російської атаки

У самому кінці 2023 року сталося те, на що, будемо відвертими, давно очікувалося. Російські окупанти спромоглися організувати масовану ракетну атаку на українські міста. Йдеться про класичний для нинішньої російсько-української війни випадок обстрілу не прифронтових територій, а саме тилових населених пунктів — тобто без жодної військової логіки, а лише з терористичними мотивами.

Ця атака справді вийшла дуже потужною. За повідомленням офіційного Telegram-каналу головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, усього російські війська випустили по території України 158 різних засобів повітряного нападу. Йдеться не тільки про ракети, а і про безпілотники, які виконували у цій атаці свою допоміжну роль.

Якщо говорити про номенклатуру засобів ураження, то фактично армія країни-агресора використала усе, що могла використати. Так, з літаків МіГ-31К були запущені аеробалістичні гіперзвукові ракети Х-47М2 "Кинджал". Стратегічні бомбардувальники Ту-22МЗ запустили вісім крилатих ракет Х-22/Х-32.

Крім того, ворог активно використав класичну для таких атак зброю — ракети Х-101/Х-555/Х-55, їх було запущено близько сотні. А по Харкову, який розташований у зоні ураження комплексів С-300 та С-400, були запущені відповідні балістичні ракети.

Як пережила цей удар Україна

Для початку відзначимо, що протиповітряна оборона ПС ЗС України та інші підрозділи Сил оборони збили усе, що могли збити в такій відверто непростій ситуації. Згідно із офіційними даними, було знищено 87 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55, тобто орієнтовно понад 90% від загальної кількості саме цього виду ракет.

Крім того, українська армія знищила 27 ударних безпілотників Shahed-136/131. Інші категорії ракет влучили у ціль, оскільки частину з них збити неможливо, а ті, які збиває, скажімо, американська система Patriot, були спрямовані не на ті міста, які захищає цей комплекс ППО.

На жаль, не обійшлося без жертв. За попередніми даними, внаслідок удару загинуло 12 осіб. Географія тут справді широка, що не дивно, зважаючи на масовий характер атаки. Найбільше — четверо — жертв у Дніпрі, є загиблі у Києві та Львові, Харкові, Одесі та Запоріжжі.

Про що сигналізує ця атака

Попри усю трагічність цієї події, варто наголосити на тому, що ракетно-дронова атака 29 грудня стала лише першою такою за останні місяці. Для порівняння — на кінець грудня 2022 року Україна пережила десять подібних атак.

Це означає, що в нинішніх умовах, умовах санкційного тиску та відсутності достатньої кількості готових боєприпасів Російській Федерації треба значно більше часу на підготовку однієї такої атаки, ніж ще рік тому. Фактично ця атака відбулася саме зараз тому, що лише на середину грудня російський військово-промисловий комплекс зміг забезпечити потрібну кількість ракет.

Так, необхідно визнати, що кількість ракет, випущених російськими військами — авіацією та наземними підрозділами — перевищує показники будь-яких попередніх атак. Але це не стільки перевага самих окупантів, скільки визнання ними їхньої слабкості. Бо ж за рік, що пройшов з періоду майже щотижневих російських обстрілів енергетичної інфраструктури, Україна отримала велику кількість засобів протиповітряної оборони, змогла зміцнити свій протиповітряний щит — тому тепер росіянам для досягнення бодай якогось результату треба запускати уже не під сотню, а за півтори сотні ракет.

Це означає, що проти росіян грають не тільки санкції Заходу, а і західна військова допомога Україні. З одного боку, збільшився час виготовлення ракет. З іншого — наявність потужних протиповітряних засобів ще більше розтягує час між масованими ракетними атаками. Бо, як вже було сказано, там, де раніше окупанти обходилися однією кількістю ракет, тепер їх треба уже мінімум у півтори рази більше.

А результат буде навіть меншим. 2022 року на кінець грудня Україна уже пережила не один блекаут. Йшлося навіть про можливість евакуації людей із Києва, якщо світла у столиці не буде довгий час. Жертвами російських обстрілів стали десятки українців, у одному Дніпрі під час січневої атаки стало майже пів сотні осіб — тоді як зараз, під час найбільшої, наймасовішої ракетної атаки в історії російсько-української війни, окупанти убили лише 12 людей, і це в шести різних містах. Показник, який чітко сигналізує про те, що ефективність російських ракет серйозно знизилася.

Навіщо усе це було потрібно Путіну

Як бачимо, на відміну від минулого року, жодної серйозної, глобальної шкоди критичній інфраструктурі, зокрема, енергетичній — не було завдано. Навіть попри те, що у деяких містах і довелося відключати світло, це навряд чи можна вважати тим результатом, на який сподівалося російське військово-політичне керівництво.

Суть цієї атаки — бажання Кремля продемонструвати, що він має ресурси на продовження війни, на продовження ракетних атак. В останні дні перед цим у інфопростір була вкинута чутка про те, що Володимир Путін запевняв Сі Цзіньпіна у готовності воювати іще п’ять років. Використання під час однієї атаки понад 150 ракет, на думку російського диктатора, мало б підкреслити серйозність цих намірів.

Насправді, як ми побачили, цього не вийшло, але навіть тих жертв і руйнувань, які мають місце в шести українських регіонах, для Кремля вистачить, аби підняти собі настрій на завершення, скажемо прямо, невдалого з точки зору втілення планів "спеціальної військової операції" року. Росія увесь 2023 рік або відбивалася від контрнаступу, або стирала свою піхоту об Бахмут, Авдіївку, Вугледар та Мар’їнку. Про плани захоплення Ізюма і Чугуєва, про наступ на Краматорськ і Слов’янськ — про які багато говорилося в кінці 2022-го та на початку 2023-го — довелося забути.

Тож масована ракетна атака 29 грудня стала чи не єдиним позитивом для Володимира Путіна. Він не може захопити навіть територію, уже записану в російську Конституцію — а якщо і захоплює якісь кілька квадратних кілометрів, то повністю знищивши там будь-яку інфраструктуру, отримавши замість міст і сіл самі руїни. Тож тішиться тим, що може принаймні раз на 3-4 місяці завдати ракетного удару по Україні.