Відновлення польотів — чи відкриють аеропорти до кінця війни і хто буде першим пасажиром

Майже два роки в українському небі не літає цивільна авіація, але все частіше на рівні експертів з'являються розмови про відновлення авіапростору для цивільних літаків. На це треба гроші та час, але скільки — питання відкрите. Та і першочергове питання безпеки не закриється навіть із появою в повітрі F16. 

Як війна змінила авіабізнес в Україні, коли може запрацювати перший аеропорт для цивільних, хто буде першим пасажиром і куди полетить рейс у відкритому над Україною небі — в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE з авіаційним експертом Богданом Долінце. 

Повернення пілотів в Україну

— Де перебувають цивільні пілоти з початку війни? 

— Якщо говорити про авіаційний персонал і в першу чергу пілотів, то з кінця минулого року було внесено зміни до законодавства, і авіаційному персоналу було дозволено працювати за кордоном. Це така категорія людей, яка не мала роботи тут. І не так просто їх перевчити на військові літаки, яких теж не так багато. 

Частина пілотів отримала контракти за кордоном і продовжує там працювати. Є частина пілотів, які не змогли продовжити роботу, вони пішли служити в ЗСУ.  Близько у половини пілотів закінчилися сертифікати, і їм доведеться після відкриття повітряного простору знову проходити навчання і складати іспити. 

— Перевчитися з цивільного пілота довго, але приклади такі є? 

— Мені особисто не знайомі, але загалом є два шляхи, якими пілоти приходять у професію. Перший — це коли людина пройшла навчання і має достатньо коштів, бо навчання на пілота — це коштовна річ. Пілоти самостійно мають платити за наліт годин для того, щоб почати виконувати польоти. Вартість нальоту до війни коштувала близько 40 тисяч доларів. 

Інший шлях — людина йшла служити в повітряні сили, ставала бойовим пілотом і через певну кількість років йшла працювати в цивільні авіакомпанії, і таких прикладів багато. І от такі люди відносно швидко в умовах, коли не літає цивільна авіація, були допущені для польотів на військових літаках. 

— В кого з працівників аеропортів робота залишилася, а в кого ні? 

— Аеропорти навчилися досить швидко перебудовувати свою роботу в умовах обмежень саме під час пандемії. З початком повномасштабного вторгнення всі швидко перейшли в режим консервації. Це дозволило аеропортам, у тому числі "Борисполю", довгий час існувати за кошти, які він заробив ще до початку війни, не шукаючи гроші у донорів і держави на зарплати персоналу. 

Але не всі підприємства були такими, як "Бориспіль", який до державного бюджету перераховував мільярди прибутку. Інші підприємства мали гірші показники. 

— Не в усіх професіях можна робити велику паузу в роботі. Як два роки простою вплинули на авіаційний персонал? 

— До війни, за даними Держстату, в Україні було 16 000 фахівців, які були віднесені до авіаційного персоналу. Але це не всі працівники, які забезпечували життєдіяльність авіаційних підприємств. Якщо брати всю авіаційну галузь, то йдеться про 40-50 тисяч людей. 

Міжнародне законодавство визначає, що якщо люди цієї галузі шість і більше місяців не виконували свою основну роботу, то вони мають повторно пройти навчання, сертифікацію й отримати допуск до роботи. Це стосується всіх: від людини, яка реєструє на рейс, до пілота. 

— Ви знаєте наш довоєнний ринок і європейський. Як вважаєте, пілоти, які зараз працюють за кордоном, захочуть повернутися на роботу в Україну? 

— Пілот — це людина, яка працює на міжнародному ринку, і це мобільні люди. Для них не так складно переходити з однієї авіакомпанії в іншу, у тому числі й закордонну. Ми розуміємо, що якщо ці люди тривалий час будуть жити за кордоном і забрали туди свої сім'ї, то повернути їх в Україну буде достатньо складно. 

Зарплати пілотів є плюс-мінус конкурентними, але при цьому в Європі зарплати будуть вищі, але і вартість життя дорожча. Середня зарплата пілота в Україні становила 100-150 тисяч гривень, а старший пілот мав більше. 

Відновлення аеропортів в Україні 

— Аеропорт як об'єкт інфраструктури за скільки днів може відновити повноцінну роботу? 

— Ключове питання не в готовності аеропортів, а в готовності авіакомпаній почати виконувати рейси в Україні. Принаймні з того, що говорять представники аеропортів, то вони продовжують перемовини з європейськими перевізниками. Договори, які вони мали, продовжили або переуклали, зберігаються. 

З іншого боку, персонал зберігає сертифікати, це люди, які можуть наступного дня почати роботу. І самі аеропорти зберігають свої сертифікати як авіаційного підприємства. 

Ключове питання — стан інфраструктури. Пошкоджені в результаті ракетних ударів аеропорти без відновлення інфраструктури не можуть швидко відновитися. А ті аеропорти, які таких ушкоджень не зазнали або вони були усунені, то теоретично, з наступного дня, як буде зняте обмеження повітряного простору, можуть спокійно почати літати. 

Але це ж не робиться в один момент. До відкриття повітряного простору будуть тижні або місяці, певні сигнали. І аеропорти, і авіакомпанії розумітимуть, що варто вже починати готуватися до цього процесу. 

— Аеропортам і авіакомпаніям дорого тримати все в простої. Чи втрата грошей позначиться на ціні перельотів для пасажирів? 

— Є внутрішній фактор, бо підприємства накопичували борги. Ми розуміємо що не всі компанії зможуть пережити таке зупинення роботи, і після відкриття повітряного простору ми побачимо зовсім іншу структуру ринку. 

Якщо до війни українські перевізники обслуговували десь 50-55% українського авіаринку, то зараз виглядає так, що дві третини, або навіть більше, буде обслуговуватися іноземними перевізниками. Українські компанії, які будуть у складних економічних обставинах, не зможуть підвищувати вартість квитка, бо будуть неконкурентними з європейськими перевізниками. 

З іншого боку, ми маємо розуміти, що з точки зору розвитку української авіаційної галузі це буде не дуже хороше рішення, тому що збільшення частки іноземних перевізників на українському ринку створюватиме робочі місця не в Україні, а за кордоном. Тому що одне робоче місце авіаційного персоналу генерує 4-5 робочих місць у суміжних галузях.

— Через роки українським компаніям вдасться наздогнати ці 55% на ринку, як було до війни? 

— Швидше за все, це буде або неможливо, або дуже складно. 

Відновлення цивільних польотів 

— Були заяви, що нам після перемоги треба 5-6 років, щоб відновити авіапростір для цивільної авіації.

— Постає питання пошкодження інфраструктури, а це тривалі процеси. Наприклад, аеропорт Херсона був суттєво пошкоджений і не менше 5 років потрібно, щоб відбудувати там термінальний комплекс.

Друга важлива складова — інфраструктура управління повітряним рухом, у нас є підприємство Украерорух, частина їхньої інфраструктури також була ціллю ворога.  Якщо говорити про швидку відбудову і про ті, аеропорти, які не зазнали суттєвих ушкоджень, то мова буде йти про 1-2 роки. 

— Чи допоможе поява F16 відкрити хоча б аеропорт у Львові? 

— Поява бойової платформи F16, то треба розуміти, які задачі вона буде вирішувати. На сьогодні з того, що у публічній площині обговорюється, на першому етапі F16 буде наданий для посилення системи ППО, це буде його задача — знищувати дрони і ракети. Наступний крок у застосуванні F16 — підтримка сил, або наземних, або прифронтових, для того щоб знизити бажання росіян наближатися до кордонів з Україною. 

Якщо говорити про безпосереднє застосування на лінії фронту, то зараз про це жодного разу не говорилося. Звісно, що можливості використання F16 напряму залежатимуть від того, які типи ракет і бом будуть Україні передаватися. На сьогодні передається досить обмежений пакет.

В розрізі роботи західного аеропорту, то зрозуміло, що такі літаки можуть прикривати аеропорт досить ефективно, але лише проти дронів-камікадзе та крилатих ракет. Якщо ми говоримо про протидію балістичним ракетам, таким як Кинжали, іскандери, то, на жаль, немає підтверджених фактів, що F16 здатні протидіяти таким видам ураження.

— Хто може стати першими пасажирами, які в умовах війни піднімуться  в небо в цивільному літаку? 

— Питання складне, бо рішення про перший рейс приймає авіаперевізник. Швидше за все, цей рейс буде мати політичний контекст з точки зору стратегічного позиціювання України. Напевно, це буде рейс, пов'язаний з європейськими країнами або США.

Такий політ і напрямок буде серйозною заявкою. Може, це буде політ до Брюсселя, підтверджуючи саме рух України в Європу. Відповідно, від цього залежатиме, ким будуть перші пасажири. Може, це будуть українські або європейські дипломати.