Артилерія і послання Путіну — чого чекати від січневого Рамштайну

23 січня відбудеться чергова, 18-та зустріч представників країн-членів антиросійської коаліції у форматі Рамштайн. Про що там говоритимуть, які меседжі варто очікувати від січневого засідання Рамштайн-коаліції — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Новий рік, нові настрої у партнерів

Січнева зустріч західних партнерів України у форматі коаліції Рамштайн, з одного боку, буде черговою частиною робочого процесу. Обговорюватимуться потреби Збройних сил України, які звірятимуться із можливостями колективного Заходу. Але це — з одного боку. З іншого — ця зустріч пройде уже під зовсім іншим настроєм, ніж попередні.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов, до якого Новини.LIVE звернулися за коментарем, зазначив, що головною особливістю засідання Рамштайн-коаліції, яке пройде 23 січня, буде зміна ставлення до війни в Україні. Захід, упевнений Снєгирьов, зрозумів, що Росія не зупиниться на українській території.

А це означатиме, що Україна більше не сприйматиметься, як сусід, як партнер — але як форпост на шляху російських агресорів. Захід зрозумів, усвідомив, що війна цілком реально торкнеться і їх самих (власне, про це і говорив нещодавно президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден). А, значить, допомога ЗСУ має бути відповідною.

Артилерія і не тільки

Щодо конкретних речей які будуть реально чи гіпотетично обговорюватися на січневому Рамштайні, перш за все варто відзначити тему артилерії. Як самої техніки, так і боєприпасів до неї. До речі, зазначив Дмитро Снєгирьов, Захід поступово дійшов до розуміння того, що треба не просто постачати Україні зброю, а і налагоджувати її виробництво на нашій території.

Тож цілком можливим є те, що Україна і західні партнери обговорять, серед інших питань, й інтеграцію українського військово-промислового комплексу у західні технологічні ланцюжки. Це буде простіше і дешевше, ніж постійно постачати боєприпаси, зроблені у Європі чи взагалі за океаном.

Але не артилерією єдиною, хоча вона і буде головною темою січневого засідання в форматі Рамштайн — бо недаремно ж саме перед цією зустріччю було оголошено про створення артилерійської коаліції.

Будуть обговорюватися й інші аспекти допомоги. Скажімо, посилення протиповітряної оборони України, зважаючи на постійні дронові і періодичні ракетні атаки російської армії на територію неохоплених наземною війною українських регіонів. Імовірно, йтиметься і про нові партії крилатих ракет великої дальності.

До речі, Дмитро Снєгирьов зазначив, що негативне голосування у німецькому федеральному парламенті щодо передачі Україні ракет Taurus не варто сприймати як якусь поразку чи трагедію — усьому свій час, і ці ракети ми також отримаємо. А якщо й ні, то західні партнери компенсують їх уже добре відомими нам (і російським системам ППО та кораблям) Storm Shadow/SCALP.

Путін уже програв

Це якщо говорити про практичні перспективи січневого Рамштайн-засідання. Але є й інша, політично-символічна складова, так би мовити, сторона меседжів — перш за все для Російської Федерації. І тут, упевнений Снєгирьов, ми побачимо дуже цікавий ефект. Який нівелює усі попередні заяви деяких українських горе-експертів, які невтомно заявляли, що Захід, особливо Європа, кволий і неготовий до конфронтації з Росією.

Бо ж саме Європа на початку 2024 року є найактивнішою частиною антипутінської коаліції — а у самій Європі головну роль несподівано почала відігравати (і відігравати активно) Велика Британія. Це, на думку експерта, означає, що європейські партнери демонструють готовність не просто допомагати Україні й надалі, а і за потреби замінити Сполучені Штати Америки, де зараз якраз маємо проблеми із продовженням фінансування.

Сама тільки Німеччина оголосила про таке збільшення обсягів військової допомоги ЗСУ, що це може зрівнятися із можливою втратою американських каналів підтримки. І це перший меседж — меседж Вашингтону, що Старий світ готовий заявити про власну суб’єктність та бажання на рівних говорити зі Сполученими Штатами.

Але сигнал на цьому Рамштайні буде надісланий не тільки і не стільки США, скільки Росії. Європа продемонструє Кремлю, особисто Володимиру Путіну, що його сподівання на вибори у Штатах (власне, перемогу Дональда Трампа) — провалилися. Європа готова закрити власними зусиллями американські обсяги допомоги — а це значить, що Росії нема чого чекати осені, вона нічого для кремлівського диктатора уже не змінить.

І цей меседж — про дострокову поразку путінської стратегії "Трамп прийде, порядок (на умовах Кремля) наведе" — стане досить чіткою і однозначною крапкою на очікуваннях російського керівництва. Захід не стомився і не кволий, Захід, навіть без підтримки США, продовжить допомагати Збройним силам України.