Битва за Авдіївку: до якої тактики вдалися росіяни

Велика кількість російських втрат під Авдіївкою, причини і наслідки
Українські захисники в районі Авдіївки. Фото: Instagram libkos

На південно-західній околиці Донецька продовжується кривава битва за Авдіївку. Що відбувається на цій ділянці фронту, чому російські окупанти несуть серйозні втрати — про це у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Росіяни перекидають війська

Російські окупаційні війська продовжують спроби масштабного наступу на позиції Сил оборони України в районі міста Авдіївка. Причому, згідно із останніми повідомленнями, командування окупаційного контингенту почало вводити в дію резервні підрозділи.

Читайте також:

Так, зі слів воєнного аналітика Костянтина Машовця, відомо, що на штурм Авдіївської промзони, основою якої є Авдіївський коксохімічний комбінат, росіяни відправили підрозділи диверсійно-штурмової бригади "Ветерани", яка є частиною так званого "Добровольчого штурмового корпусу".

Крім того, є інформація про можливість перекидання на авдіївський напрямок 57-ї окремої мотострілецької бригади російських військ. Цей підрозділ зараз дислокується на іншій донецькій ділянці фронту, під Бахмутом.

У цій ситуації важливим є те, що на Бахмутському напрямку також тривають важкі бої, і війська потрібні командуванню окупаційного контингенту там також. Але з якоїсь причини росіяни почали посилювати і так потужне угруповання військ під Авдіївкою. В чому ж причина?

М’ясні штурми тривають

Перш за все, у тому, що окупанти досі не можуть захопити Авдіївку чи принаймні її промзону разом із Авдіївським коксохімом. Раніше йшлося про те, що це завдання окупаційні війська мають виконати до 14 грудня, прямої лінії російського диктатора Володимира Путіна, де той мав оголосити про своє прогнозоване балотування у президенти.

Цього, як бачимо, не сталося. Але російська армія продовжує штурмувати Авдіївку — з мінімальними локальними успіхами. До того ж, як повідомляють українські захисники, які тримають оборону на цьому напрямку, кількість знищених на авдіївській ділянці фронту окупантів серйозно зросла.

Це підтверджують і щоденні зведення Генерального штабу. Станом на ранок 21 грудня загальна підрахована кількість знищених росіян становила уже 350 тисяч осіб. Тоді як 300-тисячну позначку окупанти подолали усього 50 днів тому. Таким чином, рівень російських втрат є дуже високим — і більшість з цих втрат фіксуються саме на кількох донецьких напрямках, перш за все, авдіївському.

Усе це підтверджує думку про те, що зміна російської тактики, коли вони перейшли на штурм малими натренованими групами, не принесла відчутного результату. Тому окупанти повернулися до уже неодноразово перевіреної під час повномасштабного російського вторгнення тактики "м’ясних штурмів".

Сумнівні російські перспективи

При цьому, посилюючи угруповання в районі Авдіївки, російське командування не відмовилося від наступу на інших ділянках фронту. Зокрема, під тим же Бахмутом чи Вугледаром. Це може означати, що окупанти вважають, ніби мають достатню кількість військ для такого широкомасштабного наступу на багатьох напрямках одночасно.

Втім, як показала практика уже цієї війни, особливо початкового її етапу,– така тактика росіянам принесе мінімальний результат. Бо максимальним успіхом у тій частині повномасштабного військового конфлікту, яка розпочалася після завершення бліцкригу та капітуляції росіян на півночі України, стало захоплення більшої частини Бахмута.

Втім, після цього росіяни надовго забули про свої плани щодо продовження наступу углиб Донеччини, до Краматорська та Слов’янська — хоча Володимир Путін та інше військово-політичне керівництво Російської Федерації неодноразово заявляли, програвши битву за Київ, що головним завданням "спеціальної військової операції" є "звільнення території ДНР та ЛНР", тобто окупація Донецької та Луганської областей, які були записані в Конституцію країни-агресора.

Що залишилося від Авдіївки

Імовірно, у схожому стилі завершиться і ця битва. Бо росіяни методично знищують інфраструктуру Авдіївки, обстрілюючи житлові квартали міста, яке поступово порожніють. Мешканці залишають Авдіївку, бо жити у фронтових умовах неможливо.

Що стосується Авдіївського коксохімічного заводу, територія якого стала потужною лінією оборони українських військ, то уже зараз можна говорити, що завод фактично повністю знищений, відновити його роботу буде неможливо.

Втім, зараз важливіше не те, чи зможе Авдіївський коксохім запрацювати після війни, а те, як довго його промзона виконуватиме роль лінії оборони, в районі якої росіяни уже втратили кількадесят тисяч військових та сотні одиниць техніки.

Ситуація, яка склалася на цьому напрямку, натякає на те, що навіть у разі відступу Сил оборони України з цієї ділянки фронту углиб території на підготовлені заздалегідь укріплення не стане для російських військ якимось серйозним успіхом. І, як було пів року тому під Бахмутом, окупанти просто зупиняться, бо не матимуть жодних серйозних ресурсів для того, аби продовжувати наступ у такому потужному режимі.

Фактично Авдіївка, як і Бахмут, є цілком політичними цілями — і не мають до справді військових реалій на фронті жодного відношення.