Новий законопроєкт про мобілізацію — які норми можуть стати проблемою для України
Поділитися
У Верховній Раді зареєстрували новий законопроєкт, який має на меті покращення процесу мобілізації в Україні. Наскільки цей законодавчий акт, особливо його окремі резонансні норми, які відразу ж викликали збурення частини українського суспільства, є позитивним у нинішній ситуації — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.
Хвиля умовних термінів — жарт чи недалеке майбутнє?
На сайті Верховної Ради України з’явився законопроєкт №10449, який присвячений покращенню процесу мобілізації. У цьому законопроєкті, як і у його попереднику, є кілька пунктів, які викликали неоднозначну реакцію українського суспільства.
Скажімо, норма про те, що мобілізувати осіб, засуджених з випробувальним терміном (тобто умовно засуджених), можна лише за їхнім бажанням, спровокувала жарти у соцмережах на тему майбутньої хвилі дрібних злочинів, на які підуть потенційні ухилянти, аби на законних підставах уникнути мобілізації.
Втім, є у законопроєкті №10449 і значно серйозніші норми, які викликають серйозні побоювання щодо проблем як всередині країни, так і на міжнародному фронті. Саме про такі слабкі місця Новини.LIVE поговорили з відомим військовим експертом Дмитром Снєгирьовим.
Наскільки доречним є скасування строкової служби
Однією із найцікавіших ідей, виписаних в законодавстві, є скасування строкової служби і заміна цього інституту базовою підготовкою, яку військовозобов’язані громадяни муситимуть пройти в період з 18 до 24 років, у будь-який, вибраний самим військовозобов’язаним період. Ця базова підготовка триватиме менше 6 місяців, на відміну від річної строкової служби, як є зараз.
З одного боку, такий крок давно напрошувався — і можна сказати, що ця норма є однією із тих, які можна назвати ініціативою знизу. Ініціативою, яку побачила влада і намагається тепер втілити в життя. З іншого ж — у ній теж є слабкі місця.
За словами Дмитра Снєгирьова, такий крок є фактично перехідним етапом від строкової до контрактної служби. Але така кардинальна зміна має бути добре прорахована — перш за все, в економічному плані.
Крім того, виникає логічне запитання — чи вистачить відведених у новому законопроєкті місяців для повноцінної підготовки українських військовослужбовців. Бо ж може виникнути така ситуація, коли в особовій справі військовозобов’язаного буде зазначено, що він пройшов базову підготовку, а за фактом реальна ситуація відрізнятиметься від формальної. І це може обернутися проблемами уже на фронті — бо ж війна триває, і коли вона закінчиться, не знає ніхто. Тому треба перш за все прораховувати вплив такої ідеї на нинішні, воєнні часи.
Чи є законним блокування банківських карток
Є у новому законопроєкті й інші проблемні місця, які стосуються вже не стільки армії, скільки цивільного життя, економічної його складової. Скажімо, ідея блокувати картки ухилянтів — цілком може обернутися колапсом банківської системи. Оскільки багато українських громадян кинуться знімати гроші з карток і переводити їх у готівку, яку неможливо буде заблокувати.
Чим закінчиться така історія, підкреслив експерт Дмитро Снєгирьов, неважко здогадатися. Оскільки ж українська економіка нині повністю працює винятково на військові потреби, то спроба поборотися з ухилянтами обернеться проблемами уже для самих військових.
Але це ще не всі проблеми з цією запропонованою нормою. Вона, ця норма, входить у певні протиріччя з чинним законодавством, ба більше — порушує права людини, базові права у будь-якому демократичному суспільстві. Про це, нагадав експерт, уже говорив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець, і відтоді ситуація аж ніяк не помінялася. Тож чи варто йти на таку конфронтацію, щоб отримати хвилю судових позовів?
Електронний кабінет
Неоднозначною також є ідея обов’язкового створення електронного кабінету призовника/військовозобов’язаного. Фактично від українців вимагатимуть в обов’язковому порядку мати таку електронну послугу — тоді як, скажімо, нині наявна "Дія" є добровільним державним застосунком, який ніхто нікого не примушує встановлювати і використовувати. Власне, в цьому — зручності й добровільності — і є перевага "Дії", яку оцінили навіть у значно розвинутіших країнах.
Але, крім таких самих проблем із законодавством та правами людини, як у ситуації з блокуванням карток, є ще один дуже важливий момент, на якому наголосив Снєгирьов. Ця норма є дуже схожою на російські електронні повістки.
Так, підкреслив експерт, справа в тому, що ця норма розроблялася в Росії, яка давно не є демократичною країною. Причому як фактично, так уже — після початку повномасштабної війни, коли з’явилися нові закони, що дозволяють саджати людей за "дискредитацію російської армії" — і формально. Тому в російському законодавчому полі ця ідея є досить органічною.
А Україна — країна представницької демократії. Ба більше, країна, яка прагне вступити до Північноатлантичного альянсу. Країна, яка вже намагається перевести свої Збройні сили на стандарти НАТО. Та ключовою суттю військової доктрини Альянсу є контроль суспільства над армією. Тож варто бути обережним із впровадженням таких норм, які можуть зіпсувати євроатлантичні перспективи України.
Можливо, такий, м'яко кажучи, суперечливий законопроєкт вплине навіть на співпрацю України із західними партнерами. Саме тому на Верховній Раді зараз велика відповідальність — і не тільки за процес мобілізації, а і за геополітичне майбутнє країни.
Читайте Новини.LIVE!
