Сухопутні війська ЗСУ: хто два роки стримує російського агресора

Все про Сухопутні війська Збройних сил України, їхня участь у війні
Військовослужбовці Сухопутних військ ЗСУ на фронті. Фото: ЗСУ

Найчисленніший вид Збройних сил України — Сухопутні війська — сьогодні, 12 грудня, відзначає своє професійне свято. З чого складаються Сухопутні війська, який внесок вони зробили у відбиття російської агресії — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Що таке — Сухопутні війська ЗСУ

Збройні сили України почали своє існування у грудні 1991 року, після проведення референдуму про незалежність нашої країни. 30 грудня того року новообраний президент України Леонід Кравчук заявив, що усі радянські війська, які розташовані на території учорашньої Української РСР, будуть приведені до добровільної присяги на вірність Україні.

Читайте також:

Після того, як до України передислокували ще десять дивізій, які несли службу на території країн так званого "Варшавського договору" (в Польщі, Східній Німеччині, Угорщині та Чехословаччині), чисельність новостворених українських Збройних сил становила близько 780 тисяч військовослужбовців, більшість із яких складали саме Сухопутні війська.

Втім, за час до початку російсько-української війни ЗСУ серйозно зменшилися. Так, станом на 2013-й, в станній довоєнний рік чисельність Сухопутних військ ЗСУ становила усього 57 тисяч військовослужбовців. Втім, з наступного року, після початку агресії Російської Федерації у Криму та на Донбасі, тодішнє військово-політичне керівництво України почало процес відновлення повноцінних Збройних сил. А після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року разом із воєнним станом, який охопив усю територію України, було оголошено загальну мобілізацію.

Тож, станом на 2023 рік, за інформацією профільного видання The Military Balance, Сухопутні війська ЗС України — це близько 250 тисяч військовослужбовців, організованих у чотири оперативних командування.

Якщо ж говорити про підрозділи, з яких складаються Сухопутні війська — то це, перш за все, 9 механізованих, 4 мотопіхотних, 2 гірські, 2 танкові та 1 легкопіхотна бригади. Крім того, до складу цього виду ЗСУ входять і артилерійські бригади, і полки протиповітряної оборони, і навіть армійська авіація.

Командує Сухопутними військами Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський. 2019 року він змінив на цій посаді генерал-полковника Сергія Попка, який нині очолює Київську міську військову адміністрацію.

Сухопутні війська на війні

Саме підрозділи Сухопутних військ ЗСУ стали головною силою української армії, яка вступила у бій із російськими агресорами. Першими успіхами Сухопутних військ стали успішна оборона Харкова та Києва, Чернігова та інших міст у прикордонних регіонах України. Саме дії основного виду Збройних сил України зуміли перекреслити усі прогнози — як російські, так і західні — щодо швидкої перемоги окупаційного контингенту російських військ.

А першою великою наступальною операцією ЗСУ став слобожанський контрнаступ, який розпочався на початку вересня 2022 року. І тут важливо зазначити, що план цієї операції, яка досі залишається найуспішнішою, найстрімкішою з боку українських захисників за час повномасштабної війни — був, за інформацією ЗМІ, розроблений саме командувачем Сухопутних військ генерал-полковником Сирським.

Уже після контрнаступу в медіа з’явилася інформація про те, що цей план Олександр Сирський розглядав як перспективний ще з весни, коли вдалося зупинити спробу швидкого захоплення України окупаційними військами.

Після слобожанського контрнаступу була ще одна велика наступальна операція — у правобережній частині Херсонської області. Тоді Сухопутні війська, за підтримки інших видів ЗСУ, змогли звільнити Херсон, єдиний обласний центр України, окупований росіянами після 24 лютого 2022 року, а також усю територію Херсонщини на правому березі Дніпра.

2023 рік став новим випробуванням для Сухопутних військ — йдеться про великий південний контрнаступ, який розпочався улітку і продовжується досі. На кількох напрямках, зокрема Мелітопольському та Бердянському, українські Збройні сили намагаються прорвати ешелоновану оборону окупаційних військ. Ця операція, як наголошували опитані Новини.LIVE експерти, не може бути повністю успішною без повноцінної підтримки, зокрема авіації. Але навіть в умовах, коли західні штурмові літаки F-16 ще й досі не надійшли у розпорядження Генштабу ЗСУ, Сухопутні війська ціною неймовірних зусиль змогли здолати кілька ліній оборони, звільнивши частину окупованої навесні 2022 року росіянами території.

Українські миротворці

Війна, в якій беруть повноцінну участь Сухопутні війська ЗСУ, розпочалася у лютому-березні 2014 року. Але до того частина підрозділів Сухопутних військ відзначилася своєю участю у низці міжнародних миротворчих операцій.

Уже 1992 року українські війська почали брати участь у різних миротворчих операціях, а 1994 року Україна офіційно приєдналася до Програми "Партнерство заради миру". Головним же регіоном, де миротворили підрозділи українських Сухопутних військ, став Балканський півострів.

Найвідомішою ж подією в миротворчій історії Сухопутних військ ЗСУ став епізод із блокадою сербськими військами боснійського міста Жепа. Тоді, на відміну від Сребрениці, де серби вирізали кілька тисяч боснійських чоловіків та хлопчиків-підлітків, українські військовослужбовці Українського миротворчого батальйону завдяки власній відвазі та успішним переговорам врятували і евакуювали понад 9 тисяч мешканців Жепи та біженців, які втекли до цього міста із Сребрениці.

При цьому українські військові не зазнали жодних втрат, хоч командира Укрбату полковника Миколу Лихогляда мало не убило вибухом, який стався у мечеті в момент виїзду останнього автобусу із миротворцями та мирними жителями.

Ту операцію в Жепі високо оцінив 1-й Верховний представник щодо Боснії і Герцеговіни Карл Більдт, назвавши безкровну операцію з евакуації мирного населення із анклава Жепа важливим успіхом ООН у тій війні.

Тож Сухопутні війська ЗС України, ще в 90-х роках минулого століття продемонструвавши свої здібності в рамках миротворчих сил на чужій землі, зараз уже майже 10 років тримають оборону на своїй території, поступово звільняючи українську землю від російських окупантів.