Таємні переговори США з Росією та закінчення війни: інтервʼю Гаррі Каспарова

Чому США досі не виділили Україні фінансування, як РФ навчилася обходити західні санкції і що взагалі відбувається в Росії на тлі великих втрат у війні проти України — в інтерв'ю Новини.LIVE розповів російський опозиціонер Гаррі Каспаров.

У першій частині інтерв'ю читайте, чи міг Захід зупинити путінське вторгнення в Україну і коли Путін відчув себе повністю безкарним.

Чому Захід і Штати так злякалися Росії, маючи таку економічну, військову та політичну міць? Ядерної зброї?

— Ні, ядерна зброя — це страшилка для публіки. Тут більше геополітичний страх. США живуть за менталітетом Кісінджера. Мовляв, є три центри світу – Вашингтон, Пекін та Москва. І послаблення одного з них стане проблемою.

Уявімо, що Україна перемагає, ймовірність падіння путінського режиму сягає 100%. Диктатор не витримує військових поразок. Наслідки – ймовірно, розпад Росії та посилення Китаю. А це погано.

Отже, треба тримати баланс. Але це спроба робити баланс за лекалами ХІХ-ХХ ст., і в наш час вони не працюють. На жаль, ті, хто сьогодні управляє американською політикою, не в змозі зробити цю проекцію на 21 століття. Це перша проблема.

Друга проблема — внутрішня. Адміністрація Байдена, як продовження адміністрації Обами, хотіла бути зайнятою внутрішніми проблемами. Це дуже ліва повістка, пов'язана з відмовою від вуглеводнів, зміною структури суспільства… У цій історії Америка, яка бере участь в історії світових проблем, не вписується.

В умовах, де зійшлися ці два вектори — геополітичний страх та внутрішній порядок денний, — виникає ситуація, в якій перемога України та розгром путінської Росії виглядають як провісники катастрофи.

Це означає хаос, велике залучення Америки до світових проблем та відмова від спрощених схем сприйняття світу, яку нав'язує ліва повістка в Америці. Це реальні причини. Все інше — це захисний екран.

На своїй сторінці у фейсбук ви пишете, що американська адміністрація в особі "голубів миру" веде певні закулісні переговори з Москвою.

— Я не був присутній при цих переговорах, але цілком очевидно: щось відбувається.

Різні переговори велися і ведуться. Ключовою людиною США є директор ЦРУ Джозеф Бернс. Він професійний дипломат, який ще у 90-х виступав проти розширення НАТО.

Не маю сумніву, що саме Бернс дав обіцянку не використовувати американську зброю проти російських об'єктів.
Тому стоїть Кримський міст.

Дуже хотів би побачити і Бернса, і Джека Саллівана в Конгресі США, які дають свідчення з рукою на Біблії. Це означає, що їхня брехня мали би потенційне кримінальне переслідування. Але, на жаль, республіканці сьогодні до цього не готові.

Очевидно, що намагалися досягти якихось домовленостей. Найімовірніше те, що я знаю і що ніколи не спростовувала адміністрація, — це спроба зафіксувати лінію поділу.

Така собі Східна та Західна Німеччина. Як пряник — прийняти ось ту вільну Україну в НАТО і дати якісь гроші з конфіскованих російських грошей.

Але Путін на це не згоден. Він розуміє: навіщо на це погоджуватись, якщо можна взяти більше. Параліч американської адміністрації означає, що він матиме шанси рухатися далі. А санкції — це вода у решеті.

До речі, як Росія обходить санкції?

— Санкційний режим оминають цілком законно — перенаправленням експорту до третіх країн. Причому це країни, які захищають Україну повністю. Наприклад, Естонія, Латвія, Фінляндія, Польща. Вже не говорю про Німеччину.

Далі товари переправляються до Центральної Азії. Казахстан, Киргизстан, який став просто центром торгівлі, показуючи десятикратне збільшення обсягів торгівлі з Євросоюзом.

Тобто всі все розуміють, але у вільному світі це зупинити неможливо через відсутність політичних рішень. Війна означає, що ви воюєте і всіляко заважаєте своєму ворогові досягти його мети. Але жодних принципових рішень про те, що Європа воює, нема. Краще нехай Путін отримує гроші, на які він створюватиме зброю та вб'є наших солдатів через 2 роки.

Або ж основний російський нафтовий експорт йде не через Новоросійськ, а через північ, через Датську протоку. Важко закрити її або ж встановити таке мито, щоб Росії було невигідно торгувати? Так, Росія подасть там кудись, до СОТ, наприклад, і через 3 роки вирішить питання. Але сьогодні торгівлі не буде.

Що робив Рейган? Домовлявся із саудитами — підняли видобуток нафти і Союз розвалився. Тому що була поставлена мета: з імперією зла слід боротися. Сьогоднішні цілі розпливаються. Немає відповіді на запитання: за що ми воюємо?

От українців цікавить, а що відбувається з американською допомогою? Це навіть не у чистому вигляді допомога. Ось Естонія допомагає Україні, віддаючи все, що є на складі. Польща дає, що є.

А американська допомога – специфічна. Пентагон не допомагає безкорисливо. Він посилає те, що може замінити складі. Ось поставили зі складу старе — назад поклали нове. Тому із тих 61 мільярдів доларів, 35 — залишиться в США. Це — гроші для американської індустрії.

Тобто у США залишається половина виділеної Україні допомоги?

— Немає проблеми на сьогодні надіслати зброю. Її вдосталь. У каліфорнійській пустелі стоять 2,5 тис. танків, різні марки літаків, які не використовуються. У Марокко нещодавно відправили сотню з гаком танків, а в Україну — 31. Як це можна пояснити взагалі?

Ресурс Америки без жодного Конгресу і без будь-яких рішень — нескінченний. Якщо адміністрація Байдена хотіла б, щоб її війну виграли, ця зброя була б передана Україні.

Для цього не потрібне жодне рішення Конгресу. Воно списується насправді за 1 долар. Але ми цього не бачимо, а бачимо перетягування канату. Демократи звинувачують республіканців і навпаки.

Там Трамп, тут Байден, який, до речі, ще при владі. І його адміністрація два роки не дає Україні зброю, яка б могла вирішити війну.

У цьому ключі, яким може бути фінал війни Росії в Україні і коли це станеться?

— Тут важливо розібратися з семантикою слова війна. Війна ж розпочалася у 2014 році, вона йде вже 10 років. Тож зараз ми говоримо про перемир'я, про зупинення бойових дій чи закінчення війни?

Війна закінчиться не скоро. Війна закінчиться лише розгромом путінської Росії та крахом путінського режиму. Жодних інших варіантів закінчення війни та відновлення територіальної цілісності України не має за визначенням. Цього року війна не закінчиться.

Чи можливе зупинення бойових дій? Напевно, можливо, бо ресурси з обох боків не є нескінченними. Як би Путін не надував щоки, але й російські ресурси не нескінченні.

Так, Росія має 140 мільйонів населення, а Україна — 40 мільйонів. Зрозуміло, що це інший потенціал. Але Путін таки не йде на ризик масової мобілізації в Москві, у Петербурзі. Великі центри поки що не чіпають. Так, там когось висмикують, але не масово. А це 10 мільйонів довкола Петербурга і 30 мільйонів — довкола Москви.

Випадає досить великий пласт потенційних резервістів. Плюс у Росії починає відчуватися кадровий голод, якось відчуваються санкції, буде якась конфіскація коштів. До речі, ми говоримо про конфіскацію і дивно, що на Заході ніхто не може точно сказати, скільки грошей перебуває під їхнім контролем. Називається цифра 300 мільярдів. Але повірте, що вона умовна.

В Америці називають цифру 38 мільярдів, хоча Мінфін стверджує, що контролює лише 5 млрд.

Європа зараз обмежилася тим, що конфіскує відсотки від російських активів. 300 мільйонів євро конфіскували, але це просто смішно.

Що зараз відбувається в Росії та в Кремлі, зокрема на тлі великих втрат РФ у війні?

— Гадаю, реальні втрати перевищили 300 тис. Українські цифри досить об'єктивні. Інша річ, що Україна теж зазнає величезних втрат. Але Росія влаштована так, що все, що відбувається за межами Москви та Петербурга, не дуже помітно.

Тому Путін всіляко уникає масової мобілізації насамперед у Москві та Московській області. Так, є труни, інваліди, але на загальному тлі все це поки що не помітно. А те, що відбувається там у селах Челябінської області чи в тій Бурятії, де, мабуть, і чоловіків уже не залишилося, то цього не видно. Далеко від Москви.

Економічно Росія ще має ресурс. Не забуваймо, військова економіка дає певний сплеск, плюс військове виробництво навчилося якось оминати санкції. Рівень життя у великих містах та мегаполісах не став критичним.

Тепер з приводу Кремля. Перед українським наступом минулого року та походом Пригожина на Москву там була паніка. Ті, хто стояли за ним, виступали за закінчення війни та за повернення до нормального життя.

На сьогоднішній день ця група поводиться тихіше за воду нижче за траву. Основний бізнес у Росії пов'язаний із війною, тому російські еліти згуртувалися навколо Путіна. Адже війна – це джерело доходу.

Корупція в Росії — не проблема, а система. Тому поки що немає прямої загрози військового розгрому, еліти будуть навколо Путіна.