Військовий бюджет Росії на 2024 рік: як Путін наближає крах економіки

Державний бюджет Російської Федерації на 2024 рік — це повноцінний бюджет війни, бо військові видатки становитимуть уже понад 20% від загальної суми. Чи піде це країні-агресору на користь, чи, навпаки, пришвидшить крах російської економіки — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Трильйони у воєнну трубу

Міністерство оборони Великої Британії, яке детально і регулярно відслідковує російсько-українську війну та усе, що з нею пов’язано, опублікувало інформацію про державний бюджет країни-агресора на наступний, 2024 рік. З цієї інформації стало відомо, що російська влада вирішила різко збільшити кількість витрат на військово-промисловий комплекс і збройні сили.

Згідно із наявною інформацією, ця стаття бюджету зросте на колосальну суму — близько 11 трильйонів рублів (майже 117 мільярдів доларів США). Звісно ж, це не може не позначитися на інших статтях бюджету — зокрема, на соціальній сфері, яка у подібних випадках завжди страждає першою.

Навіщо Володимиру Путіну такий крок? Військовий експерт Дмитро Снєгирьов, до якого Новини.LIVE звернулися за коментарем, упевнений — кремлівський диктатор планує довгострокову війну, саме тому викидає усе більше і більше бюджетних грошей. Ці витрати потрібні йому для того, аби втриматися у війні до того моменту, коли економіки України та Заходу будуть виснажені — і вони погодяться на переговори на російських умовах. От тільки чи реальними є такі плани Путіна?

"Полуторки" і бронемотлох

Дмитро Снєгирьов, аналізуючи перспективи російської армії, помножені на збільшення військового бюджету на 2024 рік, підкреслив, що далеко не на усіх напрямках військово-промислового комплексу в країні-агресорі очікуються серйозні успіхи.

Причиною цього є санкції, які — навіть за умови часткового обходу їх — все-таки закрили для росіян великий західний ринок технологій та комплектуючих. Яскравим показником стану російського ВПК та окупаційного контингенту в Україні є відеозапис, зроблений під Авдіївкою. На цьому наші захисники зафіксували участь у воєнних діях автомобілі ГАЗ-АА, легендарні "полуторки" (названі так через свою вантажопідйомність у півтори тонни). Цей автомобіль випускався у Нижньому Новгороді та Москві з 1932 по 1942 роки і використовувався у часи "Великої Вітчизняної", чи, точніше, німецько-радянської війни.

Таким чином, росіяни використовують уже не тільки тактику Другої світової, про що ми писали раніше, а і буквально техніку, яка залишилася з тих часів і зберігалася понад 70 років десь на складах, аж поки величезні втрати не змусили Генштаб ЗС РФ розконсервувати ці, воістину історичні запаси.

Тож, наголосив Снєгирьов, російський ВПК в тих умовах, які є, може розраховувати хіба що на ремонт застарілої бронетехніки, але аж ніяк не на виготовлення сучасних танків та бронемашин, велику кількість яких окупаційний контингент втратив за півтора року війни.

Ракети, які є, і протести, яких не буде

Разом з тим, зазначив експерт, не варто думати, що Росія взагалі нічого не може. Так, російська оборонна промисловість збільшила кількість ракет різного типу базування — як повітряного, так і наземного. Є дані, що щомісячна кількість виготовлених одиниць цієї зброї становить близько сотні — що є серйозним успіхом для країни-агресора.

Але у будь-якому випадку, матиме російська армія нове озброєння чи ні, на тамтешнє суспільство чекають важкі часи — перш за все, через скорочення соціальної частини державного бюджету. Чи спровокує така ситуація якісь соціальні протести чи взагалі антивладні бунти в Російській Федерації?

Дмитро Снєгирьов упевнений, що на це не варто сподіватися. Росіяни, за його словами, живуть за принципом "Не жили багато — не треба і починати". До того ж, влада займається успішним пропагандистським заспокоєнням свого населення, замінюючи бажання успішного і комфортного життя ідеєю величі армії та країни. Крім того, Кремль суттєво посилив одну із силових структур, Росгвардію, яка нині є головним каральним органом, спрямованим на внутрішньоросійський "ринок".

4% до краху

От хто в Російській Федерації може збунтуватися — так це мігранти. І не тільки через скорочення соціальної сфери, скільки через спроби залучити їх до "спеціальної військової операції". Так, днями в одній із мечетей столичного регіону силовиками була проведена справжня облава, а спійманих мігрантів відвезли до військкомату, де від них вимагали підписати контракт із міноборони РФ. Та й раніше російські чиновники пропонували усіх мігрантів, які отримали громадянство країни-агресора, в примусовому порядку відправляти на фронт, "захищати батьківщину".

Втім, упевнений експерт, навіть серйозний відтік цієї робочої сили навряд чи зупинить російське керівництво — бо воно, скоріш за все, компенсує ці людські втрати населенням окупованих українських територій. Заодно змінивши на свою користь демографічну ситуацію у захоплених областях України.

Одним словом, бажання Володимира Путіна продовжувати війну за будь-яку ціну зрозуміле. Диктатор намагається використовувати будь-які варіанти для цього. Але він забув чи й не знав про наслідки мілітаризації економіки Російської імперії на початку Першої світової війни. Тоді різке зростання військових видатків зруйнувало економіку і спровокувало революцію. Зараз військова частина витрат держбюджету становить близько 21% від усієї видаткової частини. Після досягнення показника в 25% ситуація почне перетворюватися з критичної у катастрофу. Чого ми усі Путіну та його режиму і бажаємо.