Все йде на секунди — захисниці ЗСУ розповіли, до чого треба бути готовим на фронті

Все йде на секунди — захисниці ЗСУ розповіли, до чого треба бути готовим на фронті
Старший стрілець кулеметного взводу 72 ОМБр Оксана "Ксена". Фото: скриншот

Дедалі більше жінок вступають до лав ЗСУ, щоб захистити країну від лап ворога. Українські захисниці розповіли про те, як це жити серед чоловіків, до чого треба бути готовим, коли вступаєш до лав ЗСУ, та про найтяжчі моменти на передовій.  

Про це в інтерв'ю журналістці Раміні Есхакзай розповіли старший стрілець кулеметного взводу 72 ОМБр Оксана "Ксена", головний сержант-командир відділення зенітного артилерійського взводу 56 ОМПБр Вікторія "Руна" та санітарний інструктор евакуаційного відділення 3 ОШБр Валентина "Валькірія".

Читайте також:

Відчуття комфорту на війні

"Ксена" розповіла, як ладнає з чоловіками на передовій, адже, за її словами, часом треба довести, що дівчина — це більше привілей.

"Треба боротися з офіцерами, щоб довести, що ти можеш виконати завдання, що чудово ладнаєш з хлопцями. Треба довести часом, діями, вчинками. Те що я дівчина — це більше привілей", — каже військова. 

Старший стрілець кулеметного взводу 72 ОМБр Оксана "Ксена"
Старший стрілець кулеметного взводу 72 ОМБр Оксана "Ксена". Фото: скриншот

За її словами, на фронті також змінилося й відчуття комфорту.

"Я зазвичай тому і плету косу, щоб вона не розпліталася і не заважала. А те, що не миюся, бувало і по два тижні, по-різному. Зараз для мене поняття комфорту — відносне. Я згадую минулі оборони, коли ми спали в землі. Тож зараз — комфорт, ти спиш у накритому бліндажі, у тебе є спальник, ліжко, можеш витертися серветками. Для людей, які звикли жити у кватирі — це дивина, для мене — нормально", — пояснила Оксана.

До чого треба бути готовим тим, хто зібрався до ЗСУ

Захисниця дала пораду тим, хто зібрався в ЗСУ. Вона наголосила, що важливо не лише навчитися певної спеціалізації, а й пам'ятати, що часом доведеться стріляти в ворога, якої б ви професії не були.

"Навчайтеся певної спеціалізації, якщо хочете бути медиком, проходьте курси медика, але пам'ятайте, що у будь-який момент потрібно може бути стріляти у ворога, тому що, якщо ви на передовій — небезпека існує завжди, і ви не постійно будете допомагати пораненим", — додала військова. 

Санітарний інструктор евакуаційного відділення 3 ОШБр Валентина "Валькірія"
Санітарний інструктор евакуаційного відділення 3 ОШБр Валентина "Валькірія". Фото: скриншот

"Валькірія", своєю чергою, поділилася, до чого треба бути готовою на фронті. 

"Доки особисто це не побачить, не відчує, не зрозуміє. Можна казати, що "я працювала в лікарні, все зможу". Але все, що там і тут — різні речі. Я бачила, як і свідомість втрачали, як нудило тих, хто казали, я все зможу, а за тиждень і чоловіки, і жінки списувалися. Якщо ти розумієш, що ти не зможеш це робити, краще за це не братися, адже тут все йде на секунди. Доки тобі погано, він може померти", — поділилася військова. 

Найтяжчий момент на передовій

За словами Вікторії "Руна", за всю службу вона плакала один єдиний раз. Ця історія пов'язана з молодим хлопцем, який збирався їхати в тил, але його сильно поранили.

"Привели мені молодого хлопця, йому було 20-21 років. Сказали піти та заспокоїти його, що він завтра поїде в тил. Я заходжу, людина плаче. Я заспокоїла його. Приходить ранок, і у нас починається обстріл "Градами", і снаряд потрапляє у його яму, де він чекав, як його заберуть. Мені його привели, він весь у крові. Починаю надавати йому допомогу, мотаю голову, і відчуваю там дірки. Я його стабілізувала, це був найтяжчий момент. Я повернулася, сіла в яму і заплакала", — розповіла захисниця.

Головний сержант-командир відділення зенітного артилерійського взводу 56 ОМПБр Вікторія "Руна"
Головний сержант-командир відділення зенітного артилерійського взводу 56 ОМПБр Вікторія "Руна". Фото: скриншот

Нагадаємо, що захисниці ЗСУ розвіяли міф, що жінка слабка стать. Як і чоловіки, вони теж відчувають наслідки служби на власному здоров’ї, намагаються навести красу на передовій, бояться та ділять побут з чоловіками на фронті.