Війна в Ізраїлі — що буде із Сектором Газа після перемоги єврейської держави

Війна в Ізраїлі — що буде із Сектором Газа після війни
Ізраїльський солдат на завданні в Газі. Фото: Israel Defense Forces

Війна Ізраїлю з Хамасом триває вже 2 місяці, Ізраїль успішно проводить операцію за операцією в Секторі Газа. А останнім часом популярною стала фраза: "О 6 годині вечора після війни", яка вживається в тому сенсі, що робити із Сектором Газа після знищення Хамаса.

У цьому питанні для Новини.LIVE розбирався Сергій Ауслендер.

Читайте також:

Питання Вашингтона

Власне, відповіді на це питання — і лише на нього — вимагає від Єрусалиму Вашингтон, коли йдеться про горезвісний "зовнішній тиск".

"Добре, — кажуть в адміністрації Байдена. — Ви переможете Хамас, але що ви збираєтеся робити далі?" І відповіді поки що немає, хоча це дуже важливий момент.

Мало перемогти, треба скористатися результатами цієї перемоги.

Смертний вирок

Зрозуміло, що Хамас як ідею (радикального ісламу) не можна знищити. По суті, ця організація — відгалуження "Братів-мусульман", з якими зі змінним успіхом борються у різних арабських країнах, зокрема, в Єгипті.

Не можна знищити його і як організацію — пристойна частина ватажків живе в Катарі, прихильники розпорошені по всьому світу.

Але, позбавивши Хамас такої ресурсної бази, як території з населенням, можна повторити історію з ІДІЛ. Коли халіфат був розгромлений і вигнаний з територій, які він контролював на піку своєї могутності (розміром з пристойну європейську країну), він швидко маргіналізувався і перетворився зі стратегічної загрози на терористичне угруповання, яких у світі безліч.

Ізраїльські військові на території Сектору Газа. Фото: Israel Defense Forces

Саме таке завдання ставить перед собою Ізраїль — знищити Хамас у Секторі Газа та на Західному березі, ліквідувати ватажків, до яких вдасться дотягнутися, а там буде видно.

Сценарії перемоги

В принципі, вже зараз обговорюють кілька можливих сценаріїв того, як Сектор адмініструватимуть після знищення Хамаса. Усі вони з розряду "поганий і дуже поганий", але вибір насправді не багатий.

Перший: повернення Гази під контроль палестинської автономії (ПА).

Сценарій дуже проблематичний з однієї причини — адміністрація Махмуда Аббаса вже контролювала Сектор Газа після виходу звідти Ізраїлю в ході одностороннього розмежування. Усе закінчилося військовим переворотом у 2007 році, коли Хамас захопив владу та буквально винищив там представників цієї самої адміністрації.

Зараз ПА ще слабша, ніж тоді, Махмуд Аббас — стара людина (йому під 90), і він не може контролювати всю територію Західного берега, наприклад, такі міста як Дженін і Шхем.

Безпеку в цих (і не лише) районах забезпечує ізраїльська армія. Недарма ж прем'єр Ізраїлю Нетаніягу, обговорюючи такий варіант, говорив про якусь "оновлену" палестинську адміністрацію. Що саме мається на увазі під словом "оновлена" він не розшифрував.

Другий: Постійна військова присутність ізраїльської армії на території Гази. Цей сценарій випливає із першого.

Це означає фактичну реокупацію Сектора з усіма наслідками у вигляді постійних втрат і міжнародного тиску аж до санкцій.

Ізраїльський танк на кордоні з Газою. Фото: EUTERS/Athit Perawongmetha

З найправішого флангу ізраїльської політики навіть почали лунати заклики про відновлення там єврейських поселень (Гуш-Катіф), але це вже зовсім з області фантастики. Коротше, не варіант зовсім.

Третій: Міжнародний контроль. Тут можливі підваріанти:

Єгипет. Колись Газа була під його контролем, але після Шестиденної війни, коли Ізраїль захопив Газу, Каїр анулював громадянство мешканцям Сектору. Зараз Єгипет буквально упирається будь-яким пропозиціям щодо його контролю над анклавом, незважаючи на великі гроші, які йому пропонують.

Ймовірно, Каїр не хоче отримати два мільйони людей, заражених вірусом радикального ісламу, до того ж економічна ситуація в цій країні дуже сумна.

Ліга арабських держав. Ця організація не має особливого авторитету і ніякого впливу теж, достатньо згадати її поведінку під час вторгнення Іраку до Кувейту або хоч останню резолюцію щодо війни в Газі.

ООН. Тут приклад ще свіжіший — сили ООН у Південному Лівані (UNIFIL), покликані стежити за дотриманням резолюції 1701 (виведення всіх озброєних підрозділів Хезболли за лінію річки Літані) взагалі нічого не можуть зробити і жодним авторитетом там не користуються.

Більше того, фактично триває прикордонна війна між ліванськими терористами та Ізраїлем, але UNIFIL жодного впливу на її перебіг не мають.

Пуски ракет з території Лівану по військових базах Ізраїлю. Фото: Courtesy of Islamic Resistance/Hezbollah

Так що, при всьому багатстві вибору, вибору якраз і немає.

Але головна проблема — жоден із варіантів поки що не прийнятий як хоча б початкова концепція, яку б обговорювали. Тому Білий дім і тисне на Ізраїль із вимогою почати це хоча б обговорювати.